Аналітика

IoT: все, що потрібно знати про Інтернет речей і про майбутнє сучасної цивілізації

IoT з технологічної точки зору – це, по суті, мережа мереж, що складаються з унікально ідентифікованих об’єктів (по факту «речей»), які можуть взаємодіяти між собою через IP-підключення без втручання людини.

Слід зазначити, що, вживаючи термін «IoT», ми говоримо про куди більш складне явище, ніж просто набір давачів. Практика збору і аналізу даних про об’єкт – чи то механізм, будівля або людина, – за допомогою давачів існує давно. Промисловий інтернет радикально відрізняється тим, що давачі об’єднуються в єдину мережу з аналітичними і/або керуючими системами. Таким чином, у об’єкта формується самостійна мережа. Усередині мережі йде обмін даними, на основі яких автоматично приймаються рішення і здійснюються дії з управління об’єктом. Так з’являються елементи штучного інтелекту і принципи саморегулювання.

Нині IoT відноситься до мільярдів фізичних пристроїв по всьому світу, які тепер підключені до Інтернету, аналізують і оброблюють величезну кількість даних. Передбачається, що в майбутньому Інтернет-речі стануть активними учасниками бізнесу, інформаційних і соціальних процесів, де зможуть взаємодіяти між собою, обмінюючись інформацією про навколишнє середовище, не потребуючи при цьому втручання людини. Завдяки процесорам і бездротовим мережам в частину IoT можна перетворити все що завгодно – від пігулки до літака. Це додає рівень цифрового інтелекту пристроям, які в іншому випадку були б неактивними, дозволяючи їм спілкуватися без участі людини і поєднання цифрових і фізичних світів.

Ключові поняття IoT

«Інтернет речей»: представляє мережу зв’язаних через інтернет об’єктів, здатних збирати дані і обмінюватися даними, які надходять із вбудованих сервісів.

«Пристрої IoT»: входять до системи інтернету речей і представляють будь-які автономні пристрої, підключені до інтернету, якими можна керувати дистанційно.

«Екосистема IoT»: включає всі компоненти, які дозволяють бізнесу, урядам і користувачам приєднувати свої пристрої IoT, включаючи пульти управління, панелі інструментів, мережі, шлюзи, аналітику, зберігання даних і безпеку.

«Фізичний рівень»: представляє апаратне забезпечення, яке використовується в IoT-пристроях, включаючи сенсори та мережеве обладнання. Відповідає за передачу даних, зібраних у фізичному шарі, до різних пристроїв.

«Рівень додатки»: включає протоколи та інтерфейси, які використовують пристрої для ідентифікації та зв’язку між собою.

«Пульти управління»: дозволяють людям використовувати IoT-пристрої, з’єднуючись з ними і контролюючи їх за допомогою панелі інструментів – наприклад, за допомогою мобільних додатків.  До пультів управління відносяться смартфони, планшети, ПК, розумні годинники, телевізори і нетрадиційні пульти.

«Панелі інструментів»: забезпечують відображення інформації про екосистему IoT для користувачів, дозволяючи нею керувати (як правило, дистанційно).

«Аналітичний фактор»: представляє програмні системи, які аналізують дані, отримані від IoT-пристроїв. Аналітика використовується у великій кількості сценаріїв – наприклад, для прогнозування технічного обслуговування.

Деякі історичні факти, що сформували сучасне поняття IoT

  • Ще у 1926 Нікола Тесла в інтерв’ю журналу «Collier’s» заявив, що одного разу в майбутньому радіо буде перетворено у певний «великий мозок», і, в результаті, всі речі стануть частиною єдиного цілого, а інструменти, завдяки яким це стане можливим, будуть легко поміщатися у кишені.
  • У 1990 році один із творців протоколу TCP/IP Джон Ромки підключив до мережі свій тостер, що, на думку багатьох експертів, ознаменувало початок епохи Інтернет-речей.
  • Сам термін IoT був вперше запропонований і озвучений у 1999 році співзасновником дослідного центру Auto-ID в Масачусетському технологічному інституті Кевіном Ештоном.  В цьому ж році був створений сам дослідний центр, який займався радіочастотною ідентифікацією (RFID) і сенсорними технологіями. Саме завдяки цим напрямкам концепція і отримала широке поширення.
  • У 2008-2009 роках кількість підключених до мережі предметів перевищило кількість підключених до мережі людей.
  • Багато експертів відзначили справжній початок ери технології IoT у 2013 році, хоча її поява не викликала у громадськості особливого інтересу. Втім, це було пов’язано з тим, що спочатку IoT стартувала як технологія міжмашинної взаємодії без людської участі (machine-to-machine, M2M) для бездротових систем моніторингу. І лише дещо згодом до неї почали підключати все, що так чи інакше пов’язане із вбудованими обчислювальними системами (наприклад, високопродуктивні мережі – high-end networking, обладнання для цифрових вивісок, робототехніку, дрони, автомобільні комп’ютери і переносні пристрої).

Глобальність IoT і прогноз у цифрах

  • Згідно з даними світового аналітичного агентства Gartner, у 2017 році було використано  пристроїв IoT на суму близько 8,4 млрд.дол., що на 31% більше у порівнянні з 2016-м, а вже до 2020 року ця цифра, ймовірно, зросте до 20,4 млрд.дол.
  • Загальні витрати на кінцеві точки і послуги IoT у 2017 році досягли майже 2 трлн.дол., причому дві третини із цих пристроїв – у Китаї, Північній Америці та Західній Європі.  Більше 8 млрд. з усіх пристроїв – такі споживчі товари, як смарт-телевізори і смарт-динаміки.
  • Згідно зі статистичними даними, серед найбільш плпулярних пристроїв IoT, які використовують підприємства, – інтелектуальні електричні лічильники і комерційні камери відеоспостереження.
  • За даними аналітичної компанії IDC, у 2018 році світові витрати на IoT складуть 772,5 млрд.дол. При цьому, в IDC прогнозують, що загальні витрати на IoT складуть 1 трлн.дол.  у 2020 році і 1.1 трлн.дол. у 2021 році.
  • За підрахунками консалтингової агенції McKinsey, до 2025 року обсяг IoT-ринку складе 6,2 трлн.дол., притому більшість експертів сходяться на тому, що в кінцевому підсумку IoT повністю трансформує існуючий IТ-ландшафт.
  • Консультанти IDC припускають, що апаратне забезпечення стане найбільшою технологічною категорією, стартуючи з 2018 року: основні витрати підуть на модулі і давачі – більше 200 млрд.дол., з яких частина буде спрямована на інфраструктуру і безпеку.  Послуги стануть другою за величиною технологічною категорією, за якою крокують програмне забезпечення та можливості підключення.

Сфери застосування IoT і його переваги для бізнесу

Застосування технологій IoT успішно проявили себе у наступних напрямках:

  • Виробництво;
  • Інфраструктура;
  • Логістика;
  • Транспорт;
  • Військово-оборонний комплекс;
  • Агро-сектор;
  • Торгівля, включаючи роздрібні продажі;
  • Банківська і страхова системи;
  • Нафто-газова промисловість і видобуток корисних копалин;
  • Напрямки Smart home і Smart city;
  • Виробництво і реалізація продуктів харчування;
  • Сфера обслуговування;
  • Медицина;
  • IT-індустрія.

Переваги IoT для бізнесу залежать від конкретної реалізації та напрямків діяльності, але суть полягає в тому, що підприємства можуть отримувати доступ до більшої кількості даних про свої продукти, власні внутрішні системи і статус їхньої роботи. Конкретніше про переваги:

​Своєчасне отримання вичерпної інформації і можливість прогнозування подій.

  • Формування комплексного бачення виробничих циклів і можливість керувати ними на всіх рівнях і етапах.
  • Ефективність і точність структурування наявних даних.
  • Підвищення індексу конкурентної переваги на ринку за рахунок зниження витрат шляхом  їх оптимізації.
  • Можливість віддаленого моніторингу географічно далеко розташованих об’єктів, що виключає масштабні збої і критичні поломки на виробництвах.
  • Веб-розвідка та аналіз даних про клієнтів. Численні приклади бізнесу показують, що цільова аудиторія продукту, що аналізується продавцями, часом не збігається з його реальним призначенням.  Набагато більшої ефективності в цьому напрямку можна досягти, корегуючи особливості продукту, що випускається у напрямку реальної групи потенційних споживачів або клієнтів.
  • Власна безпека компанії, яка забезпечується за допомогою віддаленого відеоспостереження за процесами, що відбуваються в офісах.
  • Автоматизація певних етапів замовлення послуги або продукту – знижує число операцій введення даних вручну (ПІБ, платіжні реквізити клієнтів тощо) і допомагає забезпечувати завчасне планування і резервування товару на складі.

Консалтингова компанія IDC виділяє три основні галузі, де очікуються найбільші фінансові вливання у технології IoT у 2018 році: виробничий комплекс (189 млрд.дол.), транспортний сектор (85 млрд.дол.) і сфера комунальних послуг (73 млрд.  дол.):

  • Передбачається, що виробники будуть в основному зосереджені на підвищенні ефективності своїх процесів і відстеженні активів.
  • Дві третини витрат на IoT у транспортному секторі будуть спрямовані на моніторинг вантажоперевезень.
  • Витрати IoT у галузі комунальних послуг будуть переважати в інтелектуальних мережах для планомірного і оптимального використання електрики, газу та води.

Деякі приклади переваг IoT для споживачів і вплив Інтернету речей на загальне сприйняття звичних процесів

  • IoT обіцяє зробити наше навколишнє середовище – будинки, офіси і транспортні засоби – більш розумними і більш прогнозованими.
  • Смарт-динаміки, такі як, наприклад, Echo Amazon і Google Home, полегшують відтворення музики, установку таймерів або отримання необхідної інформації.
  • Системи домашньої безпеки спрощують контроль за тим, що відбувається всередині будинку і на прилеглій до нього території, дають можливість бачити відвідувачів і спілкуватися з ними.
  • Розумні термостати можуть допомогти нагріти будинок, перш ніж ми повернемося додому, а, наприклад, розумні ліхтарі можуть освітлювати простір у нашу відсутність, імітуючи перебування людей у будинку.
  • Давачі спостереження за будинком можуть допомогти зрозуміти, наскільки гучно або брудно навколо.
  • Автономні автомобілі і розумні міста можуть змінити принцип управління нашим особистим чи громадським простором.

По мірі того, як кількість підключених пристроїв продовжує зростати, наше середовище для життя і роботи стане наповнюватися розумними продуктами – за умови, що ми готові прийняти компроміси щодо безпеки та конфіденційності. Адже ризики існують завжди і всюди. Наявність величезної мережі, яка контролює весь навколишній світ, глобальна відкритість даних та інші особливості можуть носити не лише позитивний, а й негативний характер. Однак, технології продовжать активно розвиватися, поглинаючи всі сумніви щодо доцільності та безпеки їх застосування в цілому.

Всі права захищено. Жодна частина статті не може бути використана в інтернеті для приватного або публічного використання без обов’язкового активного гіперпосилання на сайт everest.ua.