Від нового покоління працівників вимагають нестандартного мислення, універсальності й прийняття критичних рішень. Компанії починають розуміти: якщо вони хочуть конкурувати, потрібно проявляти гнучкість, заохочувати творчий підхід, ставити на винахідливість і швидко адаптуватися до вимог ринку.
Серед багатьох академічних викладачів, політиків і вчених існує широкий консенсус на основі досліджень про те, що ключ до прогресу в економіці – підвищення продуктивності, яке можливо за наявності двох складових: інновацій і тих, хто їх створює. Як одного разу сказав відомий американський економіст, професор економіки Стенфордського університету Чарльз Ірвінг Джонс: «Чим більше у нас винахідників, тим більше ідей ми відкриваємо, і тим багатше ми всі».

Це відразу призводить до логічного питання: де взяти більше цих «винахідників»? Відповідь, як не дивно, лежить на поверхні: виростити з нових поколінь, створивши їм для цього необхідні умови.

ІКТ зміщує акценти та пріоритети ринку праці

Відповідно до одного з останніх звітів MIT, «світ переживає тектонічні зрушення у сфері зайнятості, де інформаційні технології швидко скорочують потребу у певних робочих місцях, а нові створюють ще швидше. Також до сих пір існує великий відсоток країн, економіка яких страждає від нестачі виробництва якісного внутрішнього продукту, який би міг масштабуватися й приносити глобальну користь».

Це породжує абсолютно нові вимоги вже не до нас, а до наших дітей. Щоб втілювати у життя навіть пересічні ідеї, їх необхідно розробляти, досліджувати, тестувати, виробляти й просувати у суспільстві. Дані процеси вимагають набору вкрай важливих навичок, а тому допомогти дитині зібрати до школи портфель «кейсів успіху» – базове завдання та відповідальність не лише батьків, а й держави.

Якщо з ряду причин інноваційне середовище як таке у країні відсутнє, то починати його формування необхідно саме зі сфери освіти. Варіант безпрограшний з багатьох причин, але головна звучить простіше за будь-яку прописну істину: всебічно розвинені, інформаційно підковані та ефективно навчені взаємодії з технологіями діти сьогодні – запорука успішної економіки держави вже завтра.

У формуванні прогресивного покоління фахівців усіх видів діяльності ключову роль відіграють предмети, які сьогодні вивчаються у школах. Адже сучасні вимоги ринку праці спираються, перш за все, на ряд найбільш затребуваних навичок і компетенцій.

Освіта як пріоритетний інструмент економічного зростання

Ті світові тенденції в освітньому середовищі, які ми спостерігаємо сьогодні, схожі на процес формування нової епохи цивілізації, де серед держав із різним рівнем прогресу беруть верх уже зовсім інші цінності, пріоритети та підходи до розвитку майбутніх поколінь. Чому? Інвестування у поліпшення якості людського капіталу має безпосередній вплив на всі сектори економіки. Не вивчивши майбутніх передових фахівців і не забезпечивши ними країну, ми не отримаємо необхідне конкурентне та інвестиційне середовище.

Нещодавні дослідження впливу освіти на економічне зростання у ЄС показало, що посилення якості навчання підвищує макроекономічну продуктивність і ефективність людського капіталу – його щорічний приріст забезпечує збільшення темпу зростання ВВП на душу населення на 5,9%. Відповідні дослідження були проведені й Організацією соціального і економічного розвитку (OECD), згідно з якими підвищення освіченості суспільства забезпечує середній приріст економіки країн OECD на 5% у короткостроковій перспективі і на 2,5% – в довгостроковій. Тут важливо відзначити, що у гонитві за кадрами нового покоління більшість країн рухаються приблизно в одному напрямку: міжнародна освітня палітра пропонує рішення, які дозволяють абсолютно різним системам інтегруватися між собою. Вітаються приватні інвестиції, побажання бізнес-середовища, використання незалежних експериментальних платформ.

У цій масштабній еволюції освіти пріоритетну роль отримали предмети раннього програмування та основ роботи з ІКТ. Буквально за останні 5 років раннє програмування стало обов’язковим предметом шкільних програм у більшій частині країн ЄС (деякі ще знаходяться на етапі впровадження), а також у США, Канаді, Австралії, Китаї, Південній Кореї, Японії, Індії, Сінгапурі, Ізраїлі та навіть в Африці. Його вивчення з раннього віку закладає ряд найважливіших навичок і компетенцій, в числі яких вміння логічно та критично мислити, багатозадачність і винахідливість, комунікабельність і розуміння принципу командної роботи, творчий підхід до вирішення різноманітних завдань, більш глибоке й свідоме сприйняття технологій і «природи» їх походження, посилений інтерес до здобуття нових знань. Саме з цими вміннями діти прийдуть будувати економіку держави і зможуть гідно конкурувати на ринку навіть за відсутності великих амбіцій.

Насправді, сьогодні ми могли б почати з інтеграції будь-якої з найуспішніших міжнародних практик або цілих моделей навчання. Але, навіть у разі системного підходу та багатогранності експериментів, ці перетворення не принесуть належного результату, якщо не будуть орієнтовані на конкретні першочергові інструменти для успішної самореалізації дітей.

Важливо пам’ятати: поки ми тільки вирішуємо, чи потрібно українським школярам вивчення основ програмування та ІКТ, щоб у майбутньому створювати інновації, інші країни вже отримують вигоду від цих інновацій і формують ринок нових професій.

Автор: Юлія Долгоп'ятова


Читайте також:

У школах Гани вводять вивчення програмування і баз даних

Яку мову програмування обрати для дитини?

Коментарi