Труднощі й проблеми, з якими зіткнуться наші діти вже у найближчому майбутньому, будуть сильно відрізнятися від тих, з якими стикалися в процесі дорослішання ми. І багато речей, які учень вивчає у школі сьогодні, можуть стати абсолютно не застосовними на практиці у побудові кар’єри та втратять свою актуальність уже незабаром, якщо освітня програма не надаватиме навички та компетенції «нового покоління».

Одне цікаве дослідження, проведене вченими Оксфордського університету (США) в минулому році, показало, що 47% існуючих сьогодні робочих місць у найрізноманітніших професіях, будуть ліквідовані протягом наступних 10-20 років.

До такого показника приведуть три ключові чинники: масштабування універсального штучного інтелекту, тотальна автоматизація більшої частини виробничих і бізнес-процесів, а також неготовність представників різних спеціальностей справлятися зі своєю роботою з причини відсутності необхідної кваліфікації.

У той же час, ці ж три фактори, у зв’язку з очікуваними трансформаціями, вплинуть і на створення нових робочих місць, притому, передбачається, що їх з’явиться не менше, аніж зникне. Однак, вони потребуватимуть зовсім інших підходів до реалізації безлічі процесів, а тому майбутнім кадрам знадобляться найважливіші знання та навички роботи з алгоритмами й інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Ось чому багато країн почали переосмислювати свої підходи до навчання дітей у школах ще до того, як їм доведеться зіткнутися з конкуренцією на ринку, де, швидше за все, будуть переважати вже інновації у вигляді роботизованих систем, а не працівники-люди, ресурси яких обмежені.

Програмування, що повсюдно впроваджується протягом останніх 5-10 років на Заході і в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, стало фактично відправною точкою у зміні глобального сприйняття нового покоління дітей, здатних ще у ранньому віці увібрати ті базові, але ключові знання ІКТ, які зможуть забезпечити їм успішне майбутнє.

Безумовно, важливо розуміти, що обов’язкове вивчення програмування у школах не має на увазі єдину мету – виростити гвардію потенційних працівників сфери IT, які старанно трудитимуться над масштабуванням інноваційного софту. Воно необхідне для комплексного всебічного розвитку дітей у контексті освоєння всіх предметів без винятку, так як формує багато унікальних і корисних навичок і якостей.

Крім того, вивчення програмування нічого не варте без практики, а тому велике значення сьогодні приділяється якісному контенту у вигляді відповідного програмного забезпечення. У ресурси з дистанційного онлайн та інтерактивного класного навчання вкладаються колосальні зусилля та кошти, і це має сенс: сьогодні вже відпрацьовані на практиці навчальні курси дозволяють навчати програмувати школярів у будь-якому куточку планети. І, чим більше діти будуть підключені до процесу, тим більша ймовірність того, що вони зможуть успішно реалізувати себе в будь-якій професії без загрози залишитися за бортом украй вимогливого ринку праці.

Згідно тогорічному американському дослідженню, 90% батьків школярів початкової та середньої шкіл у США хочуть, щоб їхні діти вивчали програмування (на сьогоднішній залучення до предмету становить близько 40%), і вважають, що це матиме вирішальне значення для формування й отримання багатьох робочих місць у найближчому майбутньому.

Буквально нещодавно, у квітні-травні 2019 року, в Україні Інститут Горшеніна спільно з групою компаній EVEREST також провели подібне соціологічне дослідження під назвою «Раннє програмування як складова сучасної освіти», в ході якого було опитано 1000 респондентів у всіх регіонах України (без урахування тимчасово окупованих територій АР Крим, Севастополь, окремих районів Донецької та Луганської областей). Майже 70% опитаних відзначили, що навчання програмуванню потрібно починати вже в початкових класах, і 83,8% респондентів в цілому погодилися, що програмування необхідно впровадити у шкільну програму.

Проблема в тому, що в Україні на сьогоднішній день раннє програмування як базове знання не є основним змістом існуючих уроків інформатики. Структура вивчення даного предмету у школах далека від реальних потреб учнів у знаннях про програмування: переважна кількість годин шкільної програми приділяється навичкам, які школярі в цьому віці, як правило, освоюють самостійно.

Відсутність реалізації відповідної програми на державному рівні змушує батьків і вчителів, які розуміють суть проблеми, шукати її вирішення самостійно. В результаті спостерігається зростаюча невідповідність між набутими дітьми навичками та навичками, реально необхідними сучасному ринку праці.

Країна не отримає позитивний економічний ефект, а діти – професію майбутнього, якщо програма не буде впроваджена.

Автор: Юлія Долгоп'ятова


Читайте також:

Сінгапур робить ставку на раннє програмування

Програмування – глобальна потреба ринку праці, і його слід розглядати як основний навичок поряд із читанням

Коментарi