Edtech – це практика впровадження та використання в освітньому секторі технологій і нестандартних рішень для кращого засвоєння знань і обміну практичним досвідом на безкоштовній основі. Ще у 2017 році інвестиції в Edtech-ринок у світі виросли до рекордних 9,5 млрд. дол. Прогнозують, що до 2020-го ця позначка перетне 250 млрд. дол.

До чого це ми? Edtech має фактично пряме відношення, зокрема, до практичної можливості навчати дітей програмуванню у школі за допомогою онлайн-платформ і відповідних програм. Чимало з них побудовані таким чином, що необхідні знання та навички у цьому напрямку можна здобувати навіть за відсутності швидкісного Інтернету, або взагалі за його повної відсутності, адже ця проблема досі існує не лише в Україні. Як переконують експерти, тут головне правильно використати доступні ресурси й адаптувати їх під можливості класу й безпосередньо самих школярів.

Насправді, сьогодні у даному напрямку працюють чимало українських компаній і стартапів. Однак, переважна більшість комп’ютерних курсів із програмування для дітей, що існують в Україні, надаються виключно на комерційній основі. Тривалість одного курсу може складати від одного-двох місяців до декількох семестрів і одного року, а вартість його вивчення коливається в середньому від 300 грн. до 8 000 грн. При цьому юні відвідувачі курсів отримують ті базові знання з програмування, які учні левової частки країн світу здобувають на безкоштовній основі в рамках загальної шкільної програми. Програмування, як затребувана складова сучасної освіти, має бути доступним до вивчення предметом для кожної дитини.

В Україні у реальній практиці термін навчання як на комерційних, так і на безкоштовних позашкільних курсах із програмування часто залежить не стільки від віку дитини та обраного напрямку або програми, скільки передусім від пріоритетів і можливостей безпосередньо засновників і викладачів курсів. Тому у багатьох випадках у дітей, які пройшли однакові курси за певним напрямком або програмою, але у різних закладах, виникає розрив між здобутими навичками та вміннями й очікуваним результатом від навчання через нераціональність підходу до організації його процесу (використано занадто багато часу для вивчення курсу чи, навпаки, його недостатньо для якісного засвоєння матеріалу). Впровадження програмування до шкільної програми нівелює цю проблему за рахунок раціонального розподілу навчального плану на етапи у відповідності до існуючих міжнародних стандартів і дозволяє дітям здобувати та нарощувати необхідні знання і навички відповідно до своїх вікових особливостей і в комплексі з іншими шкільними дисциплінами.

Отже, звертаємо увагу на головні світові очікування від впровадження програмування до існуючих шкільних програм з метою обов’язкового вивчення:

  •  Формування у дітей ключових навичок і компетенцій, необхідних як для їх всебічного розвитку в умовах інноваційного середовища, так і для їх майбутньої успішної самореалізації у будь-якій професії;
  • Формування сучасної культури толерантного ставлення до технологій та їх використання виключно за призначенням;
  •  Формування сучасної культури цифрової грамотності на рівні, необхідному для якісної та безпечної взаємодії з технологіями;
  • Формування покоління нових кваліфікованих спеціалістів для вирішення глобальної проблеми нестачі ІТ-кадрів на внутрішніх та зовнішньому ринках праці;
  • Підвищення інтересу в учнів до технічних та ІТ-спеціальностей;
  • Підвищення інтересу в учителів до вдосконалення практичної діяльності в області ІКТ та поширення практики обміну досвідом і знаннями;
  • Підвищення інтересу у нових поколінь спеціалістів до створення інновацій, а не лише їх використання;
  • Посилення показників росту ВВП за рахунок формування потоку нових фахівців в області ІКТ, орієнтованих на створення нового прогресивного технологічного та програмного продукту. Нещодавні дослідження впливу освіти на економічне зростання у ЄС показало, що посилення якості навчання підвищує макроекономічну продуктивність і ефективність людського капіталу – його щорічний приріст забезпечує збільшення темпу зростання ВВП на душу населення на 5,9%. Відповідні дослідження були проведені й Організацією соціального і економічного розвитку (OECD), згідно з якими підвищення освіченості суспільства забезпечує середній приріст економіки країн OECD на 5% у короткостроковій перспективі і на 2,5% – у довгостроковій;
  • Посилення системи освіти в цілому та приведення її у відповідність до сучасних вимог інноваційної економіки та соціальних стандартів;
  • Посилення IT-ринку в цілому та розширення можливостей бізнесу за рахунок задоволення потреб роботодавців у заповненні найзатребуваніших вакансій і реалізації інноваційних проектів.

Автор: Юлія Долгоп'ятова


Читайте також:

Програма сертифікації вчителів від VEX Robotics: розвиток навичок кодування і робототехніки

Data Literacy: грамотність даних як базовий навик сучасної дитини

Коментарi