Сьогодні практично кожна сучасна людина, незалежно від віку, має смартфон або комп’ютер і кожен день використовує їх для спілкування, обміну інформацією, перегляду та читання різного контенту для навчання, роботи і розваг. Глобально все це можливо завдяки програмуванню – базовому навичку цифрового століття. Усвідомлення й розуміння цього аспекту не менш важливо, ніж уміння користуватися сучасними технологіями. Саме тому діти, які вивчають програмування з початкових класів у школі, отримують найважливіший у сучасному світі досвід, який поєднує в собі спілкування, мислення, логіку та навичок вирішення проблем. Це компетенції 21-го століття, що є цінними для майбутнього успіху.

У той же час до цих пір існують деякі забобони серед батьків щодо того, чому, для чого та з якою метою діти вчать програмування, і часто нерозуміння специфіки та ролі такого предмету у шкільній програмі знижує важливість його вивчення й залучення безпосередньо до процесу. Ми розглянемо три найбільш укорінені у суспільстві міфи, які все ще існують на сьогоднішній день.

Міф 1. Програмування потрібно вивчати в одному випадку – якщо хочеш стати програмістом.

Реальність. Ще років 20 тому, принаймні, у США це було саме так, – вміння писати код розглядалося не як базовий навичок, а як профільна спрямованість у підготовці відповідних фахівців. Дітей не долучали до даного процесу з раннього віку – багато освітніх систем були побудовані таким чином, що тих, хто виявляв інтерес до програмування, вже після 12 років просто переводили у профільні технологічні класи або направляли на додаткові навчальні курси. Ініціатива могла надходити як з боку викладачів, так і з боку батьків і безпосередньо дітей. Зараз ця схема себе зживає: єдине, що летить швидше часу, – це прогрес технологій. За останні десятиліття вони розвинулися настільки, що володіння цифровою грамотністю стало обов’язковою умовою успішного працевлаштування та конкурентоспроможності. А програмування, при сучасному наборі навчальних інструментів і масштабуванні відповідних навчальних онлайн платформ, дозволяє вчасно сформувати цю цифрову грамотність на тому базовому рівні, який необхідний дитині для майбутньої самореалізації. Крім того, програмування – це «портфель» найважливіших навичок і компетенцій, які в нинішньому цифровому світі повинні закладатися в ранньому віці: гнучке та критичне мислення, колективна та індивідуальна робота над вирішенням проблем, всебічний розвиток і краще розуміння суті інших базових дисциплін, логіка в діях і вчинках, розуміння суті технологій і вміння з ними взаємодіяти на практиці. Саме тому програмування повсюдно стає обов’язковим до вивчення предметом в рамках шкільних програм, починаючи з молодших класів. І саме тому там, де цього ще не сталося, дітей намагаються навчити йому поза школою якомога раніше.

Міф 2. Програмування тільки для чоловіків – це не жіноча професія.

Реальність. По-перше, вивчення програмування не дорівнює стати програмістом. По-друге, говорячи про дітей, ми не завжди розуміємо і знаємо, ким вони захочуть стати в майбутньому. По-третє, цей вибір ніяк не залежить від статі дитини. По-четверте, в сучасному світі програмування – основа загального розвитку базової цифрової грамотності, яка необхідна кожному, незалежно від гендерної приналежності, обраної професії, амбіцій і кар’єрних пріоритетів. Це фундамент якісної освіти та запорука успішної самореалізації у будь-якій сфері діяльності. Такий стан речей, безумовно, не скасовує того факту, що діти, які виявляють особливу схильність до комп’ютерних наук, не можуть стати програмістами в майбутньому. Але сама суть ідеї вивчати його з раннього віку в обов’язковому порядку й повсюдно не будується виключно на меті виростити покоління тих, хто зможе заповнити брак робочих місць лише у секторі ІКТ. Суть ідеї полягає якраз в тому, щоб ваша донька чи ваш син змогли отримати ту саму унікальну конкурентоспроможність на мінливому ринку праці завчасно, і щоб одного разу, в умовах завищених вимог з боку роботодавця, гендерна ознака вже не зіграла ніякої ролі при працевлаштуванні. Ті навички та компетенції, які закладає вивчення програмування, дають «зелене світло» до успіху абсолютно всім без винятку. Питання – хто і як цим скористається. Крім того, сучасні принципи вивчення програмування багатоспекторні та широкопрофільні – цей процес цікавий для всіх: і для учнів, і учениць, і для їх батьків, і для викладачів. Не потрібно звужувати рамки над прогресом, який відкриває нові можливості.

Міф 3. Програмування вивчати важко – не потрібно ускладнювати дітям життя.

Реальність. Професійне програмування на рівні створення унікального програмного забезпечення та технологічних продуктів вузького або масового споживання – так. Але ми говоримо про дітей і базову шкільну освіту, яка сьогодні має відповідати сучасним тенденціям і вимогам, якщо ми хочемо, щоб нашим дітям не було важко, і вони не ускладнювали собі життя. Програмування у школі – не спеціалізований предметний «хардкор», що завантажує процес розуміння та сприйняття дитини у період навчання. Завдяки розробленим світовою спільнотою методикам і практикам в рамках існуючих навчальних програм, воно стало адаптивним та інтерактивним, воно розвиває й навпаки сприяє формуванню більш якісного сприйняття інших дисциплін. Найчастіше дітям ускладнює життя громіздкість шкільних планів, коли доводиться зовсім безцільно заучувати те, що не стане навичком першої необхідності у дорослому житті. Сучасне програмування для дітей дозволяє ознайомитися з технологіями, навчитися ними користуватися, зрозуміти принципи логіки, суть точних і природничих наук. Воно розширює світогляд, формує ефективні комунікації, долучає до спілкування в інтерактивній формі, відволікає від зацикленості на інформації, яка важко сприймається, і навіть сприяє тому, щоб цей процес налагодився. Важливо розуміти, що неприйняття цих речей в рамках потреб сучасних поколінь ускладнює їм життя куди більше, в той час як існує можливість зробити її повноцінною та самодостатньою.

Автор: Юлія Долгоп'ятова


Читайте також:

Edtech – сучасна тенденція в освіті

Протягом останнього десятиріччя основи програмування міцно вкоренилися у шкільних програмах багатьох країн світу

Коментарi