Співробітник лабораторії комп’ютерних наук і штучного інтелекту при Массачусетському технологічному інституті (CSAIL) Тука Алханай і науковий співробітник MTI Мохаммад Гассемі розробили модель машинного навчання, яка дозволяє AI розпізнати мовні ознаки, що вказують на депресію. Вчені назвали цей метод ШШ-діагностики «вільним контекстним аналізом».

Депресія проявляється у безлічі симптомів, саме тому діагностика захворювання на початкових стадіях така складна. Вирішальне значення має рівень компетенції лікаря, який проводить бесіду з пацієнтом. При класичній діагностиці психіатр задає пацієнту питання, з відповідей визначаючи наявність або відсутність депресії. Постановка діагнозу ускладнюється ще й тим, що депресія у пацієнтів проявляється по-різному: в апатії, надмірному збудженні, неконтрольованому апетиті, надмірному сні, а також у багатьох інших симптомах.

Під час експерименту вчені використовували текстові дані, відеозаписи та аудіозаписи розмов із 142 пацієнтами, у 30 з яких була діагностована депресія. ШІ розпізнав і обробив всі види даних, але найбільш успішною виявилася діагностика по тону мовлення людини, а не з аналізу відповідей на запитання лікаря або за зовнішніми ознаками. Справа в тому, що у здорових і хворих людей мовні моделі відрізняються. Хворим властивий смуток, зниження або підвищення тембру голосу, монотонність мовлення, повна відсутність емоцій в голосі. Так, комп’ютер аналізував лише голосові модуляції, не враховуючи зміст сказаного – важливо було не те, які слова обирала людина, а те, як саме вона їх вимовляла.

Цей метод виявився набагато ефективнішим, ніж класична діагностика за допомогою тестів. Для постановки діагнозу по лікарським нотаткам машині довелося проаналізувати лише сім текстових документів, а для ідентифікації депресії по голосу пацієнтів – тридцять аудіозаписів. Це означає, що діагностика була точнішою і клінічно значущою. На думку медиків, інтелектуальна діагностика спонукатиме пацієнта звернутися до психіатра за допомогою ще до того, як депресія перейде в гостру клінічну стадію.

Дослідники підкреслюють, що говорити про повсюдне включення штучного інтелекту в діагностику депресії поки рано, адже тестова вибірка була невеликою, а повністю покладатися на штучний інтелект в постановці такого діагнозу як депресія, безвідповідально. Машини поки не в змозі замінити лікарів, вони можуть лише допомогти у виконанні їхніх безпосередніх обов’язків.