Сьогоднішнє безпрецедентне зростання обсягу даних про стан здоров’я пацієнтів змушує сферу медицини еволюціонувати, запроваджуючи нові технології. Чи готові споживачі і самі медики до таких змін, і як вони вплинуть на вдосконалення роботи галузі?

Штучний інтелект (AI), що володіє можливістю фактично робити комплексні «інтелектуальні» висновки, засновані на величезній кількості необробленої людиною інформації про пацієнтів і їх хвороби, а також методики лікування, по суті, є рішенням, яке здатне істотно прискорити і поліпшити звичні процеси.

Розумні пристрої та робототехніка поступово завойовують ринок охорони здоров’я: 63% керівників даної галузі в усьому світі вже активно інвестують в технології AI, а 74% планують це зробити, говорить статистика. Дані, які живлять системи штучного інтелекту, лежать в основі сучасної медико-санітарної допомоги, і, по мірі надходження додаткової інформації, їх застосування актуалізується і стає фактичною необхідністю.

У період з 2010 по 2017 рік кількість збережених даних пацієнтів у всьому світі збільшилася на 700% (!), 91% з яких – не структуровані. Ці неструктуровані дані поки що представляють накопичену інформацію, яка знаходиться за межами організованих баз даних, таких як електронні медичні записи і лабораторні звіти. Але, якщо ми зможемо використовувати потенціал цих даних, ми зможемо зробити і догляд за пацієнтами більш ефективним і економічним, ніж будь-коли раніше, чи не так?

Суть полягає в тому, що неструктуровані дані, зокрема, в медицині (фотографії, відеоролики, записані діалоги, замітки лікаря, дані давачів і геномна інформація) при нинішньому потоці обслуговування людей, вкрай важко організувати, використовуючи лише традиційні обчислювальні алгоритми. Тому, на жаль, сьогодні більшість всіх цих даних зберігається на серверах і у «хмарах», а користувачі не можуть реалізувати свій потенціал. AI може кардинально змінити цю ситуацію.

По мірі того, як розумна техніка стає все більш швидкою, вона стає кращою і більш ефективною – вчиться аналізувати, оцінювати і класифікувати величезну кількість даних про пацієнтів. Це дозволяє діагностувати, прогнозувати і навіть лікувати людські недуги, використовуючи з цією метою не тільки людський ресурс. Удосконалюючи нашу здатність перетворювати дані пацієнта по суті в «інтелект», ми б змогли кинути виклик багатьом туманним припущеннями щодо доцільності застосування AI в сфері медобслуговування, які до сих пір існують у деяких країнах.

Дослідження «глобального штучного інтелекту PwC», в ході якого було проаналізовано потенційний вплив AI на кожну галузь, показало, що саме сфера охорони здоров’я (поряд із роздрібними і фінансовими послугами) могла б зробити значний стрибок у підвищенні якості послуг при використанні інтелектуальних технологій.

Надання кращої і своєчасної медичної допомоги, термінова діагностика, усунення помилок у діагностуванні захворювань при постійних коливаннях даних про стан здоров’я пацієнта, попередження розвитку конкретного захворювання, поліпшення діагностики зображень в області радіології або патології, більш ефективне варіювання серед нескінченних схожих діагнозів, а також раннє виявлення потенційних пандемій і відстеження хвороб у цілому (що може допомогти запобігти і стримати їх розповсюдження), – це лише частина переваг, які отримає сфера охорони здоров’я у разі комплексного застосування систем штучного інтелекту.

Інтелектуальна медицина на практиці: деякі технології із застосуванням AI, які вже полегшили життя лікарям і пацієнтам

На сьогоднішній день багато інновацій в сфері інтелектуального інжинірингу все ще залишаються за межами реальної практики і не набули широкого поширення – не всі готові до унікальних впроваджень із різних причин.

Проте, на ринку медпослуг вже працюють деякі діагностичні та моніторингові програми для смартфонів на базі AI, що демонструють високоякісний результат.

Наприклад, у США і деяких інших країнах застосовується програмний додаток для смартфонів і планшетів, який обробляє цифрові зображення вушного каналу й одразу відправляє їх лікарю для діагностики можливої інфекції. Аналогічні програми існують для вимірювання серцевого ритму та інших важливих життєвих показників.

Активно розробляються і тестуються новаторські онлайн-послуги, за допомогою яких можна без участі лікаря оцінити цифрові фото різних дерматологічних захворювань і стан шкіри пацієнта в цілому, після чого вердикт виноситься на розгляд медикам. Забір необхідних аналізів також може проходити за допомогою застосування робототехніки.

Один престижний галузевий конкурс пропонував мільйони доларів будь-якій команді інженерів-новаторів, яка розробить універсальний «трикодер» – зручний для споживача пристрій, здатний діагностувати 13 станів здоров’я і вимірювати п’ять життєво важливих симптомів без втручання медичних працівників. Проект отримав назву «Trek-esque». Не так давно організаторам конкурсу таки вдалося зібрати плоди такого експерименту: технологи змогли створити пристрої, які базувалися на даних, створених історіями самих пацієнтів і лікарів. Пристрої забезпечені спеціальними «розумними» давачами, обробляють отримані зображення і тестують біомаркери – для оцінки життєво важливих показників пацієнта (насичення киснем, частота дихання і кров’яний тиск, а також стан здоров’я, включаючи вірогідність апное під час сну, ХОХЛ і пневмонію).

Сьогодні ці пристрої активно тестуються і їх не варто недооцінювати. «Трикодер» і подібні йому девайси – унікальні, не дивлячись на те, що принцип їх роботи будується не зовсім на базі AI. Головне, що технології здатні самостійно виконувати завдання, які раніше були обмежені людським фактором і сферою охорони здоров’я в цілому.

Зручні «розумні» інструменти можуть замінити і звичайну роботу лікарів первинної медико-санітарної допомоги, звільнивши їм час для більш складного догляду за пацієнтами. З цією метою розробляються спеціальні онлайн-програми, які збирають дані про хвороби, відстежують динаміку лікування і складають графік і план подальшого догляду за пацієнтом, виключаючи для лікаря необхідність відвідування офісу.

Згідно з опитуванням медиків в рамках досліджень HRI 2017 року, 42% лікарів США підтвердили свою готовність призначати ліки на основі результатів діагностичних технологій, орієнтованих на споживача, і заявили про свою довіру інноваційним можливостям.

Широке застосування систем AI, в свою чергу, може істотно зменшити фінансові ресурси – і для пацієнтів, і безпосередньо ті, що витрачаються конкретно на саму сферу охорони здоров’я. Так, наприклад, дослідники, які розробляють тестуючий пристрій для отоларингології, припускають, що технологія дозволить виключити 780 000 відвідувань (!) профільного лікаря на рік, в результаті чого щорічно буде заощаджуватися близько 95 млн. доларів.

Споживачі готові

На сьогоднішній день питання згоди пацієнтів контактувати з розумною машиною, а не особисто з лікарем, носить більш спекулятивний, аніж сумнівний характер. За даними численних опитувань споживачів розвинених країн світу, більше 40% з них готові співпрацювати з пристроями і навіть вважають діагностування за їх допомогою більш точним і інформативним.

Майже 59% споживачів США сказали, що схильні розглядати можливість використання, наприклад, домашнього тесту для горла при лікуванні ангіни або вірусних захворювань глотки і гортані. Майже 55% говорять те саме про незначні захворюваннях шкіри. І 47% віддали б перевагу використанню вище згаданого онлайн-додатку для смартфона з метою діагностування можливої інфекції вуха.

Жителі інших країн ще менш категоричні й відкриті до інновацій в медицині. У недавньому опитуванні 12 000 чоловік із 12 різних держав заявили про свою готовність проміняти лікарів на технології AI і робототехніку. Від фітнес-конмалтингу до косметичної хірургії – споживачі всіх демографічних груп у глобальному масштабі виявили бажання розглянути і спробувати на практиці нетрадиційні варіанти діагностування, лікування та ведення пацієнта.

Наприклад, 94% опитаних у Нігерії, 85% у Туреччині, 41% у Німеччині та 39% у Великобританії готові говорити і взаємодіяти з пристроєм, платформою або роботом, керованим AI, який може відповідати на питання, що стосуються здоров’я, а також виконувати тести і ставити діагнози на їх основі, після чого адмініструвати лікування. Зокрема, споживачі найбільш охоче готові отримувати чотири типи послуг від технологій, керованих AI: моніторинг серця, контроль ритму серцебиття, консультації з фітнесу, а також діагностування крові.

Багато з опитаних – 73% респондентів Нігерії, 66% респондентів Туреччини, 62% респондентів Південної Африки і 36% респондентів Великобританії – погодилися б на незначні хірургічні процедури, що виконуються роботом, виключивши ризики так званого «людського фактору».

Такі цифри демонструють зростаючий інтерес споживачів до інноваційних послуг у сфері охорони здоров’я і показують готовність ринку до можливостей AI.

Консалтингова фірма Frost & Sullivan прогнозує, що в усьому світі ринок розумних технологій для охорони здоров’я збільшиться на 40% вже до 2021 року, в результаті чого витрати на інновації тільки в США зростуть з 633,8 млн.дол. до 6,66 млрд. дол. Лише в 2017 році кількість успішних угод з установки і впровадження відповідного устаткування у сфері медицини досягло семи десятків.

Плюс без мінуса

При правильній роботі з даними, їх високоякісній точній обробці, аналізі та прогнозуванні вся нині накопичена медична інформація здатна радикально трансформувати галузь охорони здоров’я. Якщо ж ця інформація продовжить накопичуватися в тому вигляді, в якому вона зберігається і використовується зараз, – прогресу не буде, стверджують експерти.

Саме тому сьогодні вже існує безліч стартап-компаній, які посилено намагаються вирішити задачу створення для медичного середовища платформи даних. Це допоможе структурувати всі накопичені знання і практики й адаптувати їх до роботи з новими технологіями і сучасними ринковими моделями.

Інтеграція інновацій з підтримкою AI на ринку охорони здоров’я багато в чому залежить від масштабів впровадження цих технологій. Безумовно, пропонуватися кожному споживачеві тільки тому, що ці технології існують, – вони не будуть. Але вони повинні працювати на спрощення багатьох завдань. Так, на впровадження пристроїв із підтримкою AI потрібні інвестиції й відчутні фінансові вливання, але суспільство вже стоїть на порозі усвідомлення доцільності таких витрат. Адже нові технології фактично не тільки поліпшать медичне обслуговування, а й згодом скоротять ці витрати на довгострокову перспективу.

Шлях до введення моделі самообслуговування, орієнтованої на споживача, персоналізованої моделі надання медичної допомоги, яка базується на штучному інтелекті, ймовірно, буде тернистим – за рахунок спекуляцій на цю тему. Але з кожним роком статистика, що показує прихильність суспільства до систем AI, зростає, і питання впровадження розумних машин у медицині – це всього лише питання часу.