Читайте також на biz.nv.ua

Формально, Київ – не єдина «гордість» у спробі створити смарт-екосистему. Але, як і столиця, кожне місто, що ініціює впровадження того чи іншого рішення, не акцентує увагу на загальній проблематиці та необхідності комплексного підходу.

Львів, наприклад, пишається хмарним сервісом енергомоніторингу uMuni, що використовується на рівні міського господарства. І автоматизованою системою управління транспортом, яка аналізує дорожній потік, управляє світлофорами та контролює роботу диспетчерів і перевізників. А ще – мобільним додатком для туристів Lviv Travel Places.

Харків розгорнув власну геоінформаційну систему управління міським господарством, що функціонує у зв’язці з онлайн-сервісом для обробки запитів громадян.

Вінниця перша обзавелася сервісним центром, що обробляє адміністративні та господарські звернення городян. А ще тут доступний сервіс онлайн-контролю комунальних послуг з їх оцінкою, вибором підрядників, розрахунками через сайт і додатком WinDim24. А окремий цілодобовий онлайн-центр працює із заявками з питань житлово-комунального господарства, освіти, медицини та транспортних проблем.

Чернівці мають власний кол-центр, створений за аналогією київському, що цілодобово приймає заявки громадян з метою прискорити вирішення міської проблематики. А ще тут використовують геододатки для туристів, доступні за QR-кодами.

Дніпропетровськ – лідер з реалізації електронних адмінпослуг. Тут є сервіси, що дозволяють контролювати бюджети та стан адміністративних установ, і навіть сервіс інвентаризації доріг. Є і соціальні мобільні додатки («Є-контакт», «Моя поліція»), які наближають городян до «тіла» служб і чиновників при виникненні ряду проблем.

Оцінювати ефективність цих впроваджень – не першочергове завдання. Важливим є те, наскільки це все наближає нас до практики працювати спільно. Так, всі ці міста об’єднує ініціатива. І в той же час, сервіси, доступні на сьогоднішній день, не є глобальним кроком назустріч переходу до дієвої стратегії формування розумних міст.

Чи можливо це взагалі – зробити якісне рішення ланкою єдиного ефективного ланцюга заходів з облаштування смарт-сіті? Однозначно, так. Якщо керуватися логікою, а не прагненням просто витратити гроші на те, чим ще тільки належить навчитися користуватися.

Яким шляхом ми могли піти?

На сьогоднішній день однією з найпрогресивніших у світі практик комплексного «мережевого» підходу до впровадження технологій смарт-сіті визнаний досвід Великобританії. Починаючи з 2012 року і станом на поточний у країні «порозумнішали» майже 20(!) міст – від великих мегаполісів до зовсім маленьких населених пунктів. Крім Лондона, діючі проекти по смарт-сіті мають Піттсбург, Брістоль, Манчестер, Глазго, Единбург, Ньюкасл, Кембридж, Ліверпуль і багато інших. Кожен примітний індивідуальними рішеннями, але впроваджувалися вони в рамках єдиного плану цифровізації й автоматизації країни. Складність полягала у розрізненості умов і потреб. Однак, міцна співпраця уряду, бізнесу, громадськості та наукового середовища не дозволила перетворити це на проблему. На користь британців зіграв і правильно обраний вектор для старту: в пріоритети вивели не тенденції, а нагальні потреби за наявності доступних можливостей.

Лондон став «першою ластівкою» в рамках глобального плану цифрового розвитку Великобританії, який почали розробляти ще 7 років тому. І він досі в роботі. Раціональність підходу полягала в послідовності. А ще – були враховані всі інтереси абсолютно всіх учасників проекту.

Громадськість. У 2013 році влада заснувала офіційну міську раду Smart London. В рамках своїх компетенцій організація спочатку створила універсальне сховище міських даних, забезпечивши їх безпеку та проінформувавши населення щодо принципів їх використання у правомірних цілях. А після розгорнула на базі цих даних рішення з облаштування інтелектуальних мережевих дорожньо-транспортних систем, цифрових платформ для здійснення платежів і ведення адміністративних справ, технологій енергозбереження та сервісів щодо посилення міський безпеки. Окрема громадська цифрова платформа London Datastore пов’язує кожного громадянина з усіма подіями міста. Вона відкрита для всіх і дає доступ до інформації та статистики, починаючи з цін на нерухомість і закінчуючи злочинністю. Щомісяця понад 50 тисяч жителів, представників компаній, дослідників і розробників технологій використовують дані для управління щоденними операціями та впливають на розвиток столиці. Крім того, сервіс супроводжують близько 450(!) безперебійно працюючих додатків для смартфонів, що відображають усі опції по взаємодії з міською інфраструктурою. З метою просування нових технологічних стартапів і соціальних ініціатив в області смарт-сіті Лондон створив громадську програму Smart London Innovation Network. Влада максимально відкрита для спілкування з громадянами з метою врахування їх ідей – вони в прямому сенсі важливі для міського плану розвитку. Жителі беруть участь у всіх пілотних проектах. А окремий сервіс Crowdfund ще й дозволяє лондонцям викладати свої власні ініціативи проектів по смарт-сіті на публічному форумі, і кращі з них отримують фінансування.

Бізнес. Сьогодні Лондон – свого роду платформа, що акумулює інновації та їх розробників. Тут компанії зі світовими іменами й нікому невідомі стартапи об’єднуються з дослідними інститутами та науковцями, аби вільно розробляти кращі технологічні підходи. Наприклад, Siemens інвестував 30 млн.фунтів стерлінгів у розвиток проектів із систематизації смарт-технологій. Intel за власним бажанням фінансує інститут Connected Cities і Imperial College, що займаються розробкою нових рішень зі смарт-сіті у сфері безпеки.

Держслужби. Вирішуючи питання удосконалення інфраструктури, в першу чергу, транспортної, влада Лондона орієнтувалася не тільки на проблематику, а й на побажання муніципальних служб. Спочатку місто створило цифрову карту ключових дій, після чого поетапно впровадило стратегію Transport For London, що сьогодні є одним із кращих прикладів для наслідування. Проект, який зібрав інвестиції в розмірі десятків мільйонів фунтів стерлінгів, дозволив «розвантажити» дороги, поліпшити трафік, посилити безпеку та комфорт парковок. Крім того, столиця Великобританії славиться унікальним рішенням Heathrow pod – першою у своєму роді оперативною транзитною системою, яку запустили в лондонському аеропорту Хітроу з урахуванням побажань його працівників і пасажирів. Транзит повністю виключив необхідність регулярних переміщень на автобусах по території аеропорту, які раніше здійснювали понад 70 тисяч поїздок на рік.

Вчені та дослідники. Лондон відкритий до експериментальних практик і виводить у пріоритети наукові думки. До всіх існуючих проектів смарт-сіті долучені представники провідних дослідницьких інститутів і молоді вчені технічних напрямків університетів. Показовим прикладом є найбільший проект Великобританії по залізничній інфраструктурі Innovate18, розроблений у партнерстві з випускниками Лондонського Імперського коледжу. Згідно задумці, вже незабаром місто отримає нову підземну залізничну мережу, а унікальний високошвидкісний потяг Crossrail зможе здійснювати вантажні й пасажирські перевезення на базі інноваційних підходів до безпеки пересування.

Зрозуміло, що сама по собі британська стратегія з розвитку смарт-міст не є «пігулкою від усіх хвороб», особливо у нашому випадку. Але коли мова йде про технології смарт-сіті, постійна участь громадськості та взаємозв’язок всередині спільноти «влада-бізнес» мають вирішальне значення для цілісного прогресу. Приклад Лондона примітний і вартий запозичення не тому, що українські розробники мислять примітивніше західних. А тому, що чітко дає зрозуміти, що лікувати потрібно там, де болить.

Юрій Чубатюк, президент групи компаній Everest