Джерело day.kyiv.ua

Компанії у всьому світі прагнуть автоматизувати рутинні процеси. Особлива надія — на штучний інтелект (далі — AI).

Проте від його алгоритмічних помилок не застраховані ні фінансові гіганти, ні середній бізнес, що сидить у тихому вирі, ні новачки ринку, орієнтовані на стартапи і гранти. Якою б не була кінцева мета використання технологій AI, її корінь повинен виростати з ретельно удобреного наукового ґрунту. І формує його людина.

Україна сьогодні не підготовлена належним чином ні до розробки подібних систем, ні до їх вивчення, ні до формування стратегій і принципів масового впровадження AI.

Так, високотехнологічні ресурси нам недоступні, а своїх ми не створили, тому цінність матимуть будь-які порухи. І якщо ключові принципи взаємодії з AI відпочатково мають бути орієнтовані на безпеку і якість роботи системи, то чому б не почати з підготовки відповідних фахівців?

Професіонали, які претендують на роботу в цій галузі, як повітря, потребують якісної освіти на базі і математики, і фізики, і логіки, й інженерії, і навіть економіки. Робота з AI передбачає аналітичне мислення і здатність вирішувати проблеми, орієнтуючись на безліч чинників, які дозволяють підприємствам залишатися конкурентоспроможними.

Крім того, фахівцям у сфері AI потрібні технічні навички для проектування, обслуговування і «реабілітації» технологій і ПО, які часом даватимуть збої.

ПРОГНОЗ

Згідно з дослідженням компанії McKinsey, до 2020 року тільки в США будуть відсутні від 140 до 190 тисяч профільних фахівців, здатних ефективно працювати з даними, і до 1,5 мільйона аналітиків і менеджерів відповідних напрямів.

Чимало з цих робочих місць, яких бракуватиме, будуть забезпечені людьми з високотехнологічних, багатих на таланти, але дешевших країн, серед яких Україна стоїть на першому місці. А інженери й учені з нашої країни, як показала світова практика, здатні виконувати будь-які завдання.

На цьому тлі українському уряду слід було б почати з малого: надати цінності підготовці кадрів, які змогли б працювати не на запити інших країн, а спочатку хоча б точково задовольняти потреби вітчизняного ринку, що розвивається.

У глобальному контексті машини досі залежать від людей, і благо, виключно останні встановлюють кордони їх використання на ринку праці.

Тому збільшення кількості фахівців, здатних управляти технологічними інноваціями, принесе користь не лише завдяки підвищенню продуктивності, а й за рахунок створення і закріплення базових принципів відповідального підходу до роботи з технологіями.

Згодом ми змогли б не просто виростити гідний ринок профільних працівників, а й отримувати від них якісний і безпечний технологічний продукт.

Європейська практика показує, що набуття нових навичок покращує продуктивність кожної залученої до процесу людини і всього суспільства в цілому. А це має сприятливий вплив на економіку. Саме так у країнах ЄС свого часу з’явилися перші великі експериментальні лабораторії та дослідницькі центри AI.

Проте, в багатьох країнах існує хоча б одна із двох ключових проблем у цьому напрямі: недооцінка сучасних технологій і відсутність стратегій формування ринку фахівців, здатних із ними працювати.

У країнах Східної Європи присутні обидві проблеми, що перешкоджає створенню повноцінної інфраструктури для розвитку AI.

Так, звичайно, можна створювати величезну кількість різних додатків і програм, які навчають роботи з AI, але глобально це не дасть серйозного результату. Це працюватиме тільки у разі впровадження на рівні держави комплексних освітніх програм, до яких можна було б підключати учнів і студентів усіх освітніх закладів.

Наприклад, у Штатах роблять ставку на вищу освіту, фокусуючись на фахівцях, які мають за плечима кандидатські і докторські роботи в галузі AI і робототехніки. У Японії вирішили впровадити з 2020 року в освітні школи програмування, вважаючи, що в епоху інноваційних технологій прищеплювати навички роботи з ними потрібно з юного віку.

У більшості країн Євросоюзу хоча б один університет має кафедру AI, робототехніки і машинознавства для формування стабільного статусу профільних фахівців на сучасному ринку праці. Притому більшість цих навчальних закладів тісно співпрацює зі школами і приватними технохабами з метою залучення юних умів до інновацій.

Чи достатньо одного запозичення для формування плідних взаємин із технологіями в нашій країні? Звісно, ні. Реальне значення має тісна співпраця з міжнародними експертами, обмін досвідом, наслідування базових правил безпеки і компетентних підходів до поки що не вивченої нами галузі роботи й освіти.

ЧАС БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ AI МИНУВ

У 2018-му і держави, і компанії прагнуть інвестувати в AI і машинне навчання, сподіваючись на зростання та прибуток. Проте я впевнений, що бізнес-лідери повинні зробити крок назад і усвідомити, що, по-перше, будь-який приватний бізнес має свої власні потреби і пріоритети, які можуть відрізнятися від ринку в цілому. І, по-друге, свою специфіку має кожна держава.+

У США компанії Силіконової долини хедхантять талановитий персонал і забезпечують їм величезні зарплати. Але компанії з більш обмеженими ресурсами (зокрема, людськими) не в змозі конкурувати.

Висновок? Незважаючи на те, що автоматизація і штучний інтелект дає прекрасну можливість усунути людську помилку з рівняння, не кожна держава і не кожен бізнес готові до конкуренції і використання високих технологій. Щоб уникнути збитків, логічно сконцентрувати тут і зараз усі зусилля на підготовці висококласних фахівців, і лише тоді намагатися спілкуватися на «ти» з AI.

Юрій Чубатюк, президент групи компаній Everest