Джерело biz.liga.net

У глобальному розвитку штучного інтелекту закладено не менше загроз, ніж переваг. І то, яку користь або шкоду він принесе людству вже у найближчому майбутньому, буде залежати від нашого розуміння існуючої проблеми.  

У квітні цього року Єврокомісія представила стратегію щодо штучного інтелекту (AI), що визначає головні цілі – посилення технологічних і виробничих можливостей ЄС з його застосуванням у різних сферах економіки, забезпечення “належних етичних і юридичних рамок”, а також підготовку до соціально-економічних змін. У документі йдеться про те, що AI повинен поважати цінності та фундаментальні права в ЄС, а також етичні принципи, такі як відповідальність і прозорість. Великобританія не відстає. Палата Лордів рекомендує уряду організувати глобальний саміт по AI в Лондоні до кінця 2019 року, маючи намір стати лідером у процесі формування етичних підходів у новій технології.  

Ці два факти ілюструють те, наскільки серйозно підходять західні країни до питання, а також демонструють, що конкуренція досить сильна. Де ж тут місце України? На жаль, у нас поки що немає розуміння цьому, а ставлення до технологій виключно споживче. Тому Україні, як мінімум, слід прислухатися до цього обговорення, а краще – включитися в нього й почати теж вибудовувати політику взаємодії з розумними машинами.

Соціальний фактор

Річ у тім, що технології AI можуть чинити тиск на соціум і його звичні процеси – посилити безробіття, необ’єктивну концентрацію економічної могутності, поглибити розмежування доступних різним верствам населення ресурсів, змістити алгоритми впливу в політикумі. І проблема полягає в тому, що занадто мало урядів країн, що розвиваються, приділяють цим ризикам серйозну увагу, так як у їх розумінні ці перспективи занадто віддалені. І таке ставлення до існуючої проблематики може виявитися фатальним.  

Про те, що це не ілюзорні перспективи, каже активність ключових гравців на ринку інновацій: США, Китаю, Японії, Німеччини, Франції та Великобританії. Всі вони вже зараз формують майбутнє. Наприклад, ще у 2016 році Інститут інженерів електротехніки та електроніки (IEEE) представив свої ідеї у вигляді документу Ethically Aligned Design, що містить стандарти для розробок, виробництва і розвитку роботів і AI. У 2018 році вийшла оновлена ​​версія документу, розробленого за сприяння більш як 250 світових експертів у сфері AI, законів, етики, філософії та політики. Експерти Всесвітнього економічного форуму ще у 2016 описали чинники, які до 2020 року будуть у тій чи іншій мірі впливати на ринок праці в усьому світі. З 2018 року цей вплив посилиться завдяки роботизації й автономному транспорту, а також AI і машинному навчанню.  

За результатами дослідження американського консалтингового агентства McKinsey & Company, у найближчі десять років нові технології радикально змінять світовий ринок праці, що дозволить заощадити близько 50 трильйонів дол. Однак, ці зміни торкнуться сотень мільйонів робочих місць. З одного боку, люди зможуть покласти на машини частину своїх службових рутинних завдань, що дозволить їм зосередитися на творчій роботі. З іншого боку, від масової автоматизації однозначно постраждають менш кваліфіковані кадри. І вже зараз необхідно замислитися, як їх захистити та не втратити. Адже світ і без того відчуває дефіцит хороших фахівців.  

Більше того, багато експертів в області розвитку AI визнають: рано чи пізно людство все одно доживе до появи справжнього AI, який буде розумніший за свого творця. А, головне, такий AI зможе самостійно думати і приймати рішення без узгодження з людиною.  Дослідженням загроз, пов’язаних із даними аспектами, а також етичними проблемами взаємодії AI та суспільства потрібно не просто займатися вже зараз, а ініціювати створення відповідних законодавчих програм, які зможуть замкнути бурхливий розвиток технологій у рамки їх правомірного використання в цільовому призначенні. Питання конфіденційності, належного контролю дослідників і вчених, які працюють у даному напрямку, формування цілісної культури впровадження, зони відповідальності – мають розглядатися завчасно.  

Ще один дуже важливий момент, який потрібно враховувати вже зараз, – алгоритми AI, які у даний час знаходяться в центрі промислової революції, будуть відображати й увічнювати контексти та упередження тих, хто їх створює. Труднощі, з якими стикається інтелектуальне програмне забезпечення, обробляючи величезну кількість даних, – являються відносно нешкідливими.  Вчені обіцяють навчити системи вирішувати такі проблеми. Але сам процес навчання може залежати від расових, гендерних, політичних або інших упереджень розробників. Тому не лише впровадження, але й сам процес створення та розробки інновацій повинен бути підконтрольний відповідним органам безпеки.

Особлива увага повинна бути приділена законодавству в області інтелектуальної власності та конкуренції. Наприклад, суворе дотримання прав інтелектуальної власності на алгоритми AI цілком може не тільки захистити споживача, але й сприяти підвищенню економічних показників у країні.

Вплив на Україну

Чи може торкнутися дана проблема України? Безумовно, так.  Зниження витрат на робочу силу в багатьох країнах, що розвиваються, означає, що інвестиції у технології заміщення робочих місць будуть нижче. Але ж є й інші аспекти країн, що розвиваються, які тільки збільшують можливу серйозність цього ризику!  

Брак ефективних інструментів об’єднання системи освіти з базою технологічних досліджень і відповідних навичок впроваджень ускладнить перенавчання людей для нових робочих місць, які стануть доступними для інноваційних технологій. По-друге, як показує практика, держави, що розвиваються, чомусь намагаються ситуативно справлятися з наслідками нових технологій і появою пов’язаних із ними нових бізнес-моделей. Багато часу йде на адаптацію. Хоча, до цих наслідків можна підготуватися завчасно. І ця боротьба негативно відбивається на суспільстві, яке прагне до чогось нового, але не думає про безпеку. Україна повинна стати частиною міжнародного мейнстріму, орієнтованого на безпечний рівень впровадження та застосування AI.  

Зараз алгоритми AI активно розробляються переважно в розвинених, технологічно підкованих країнах. Таким чином, вони можуть недостатньо відображати інтереси та  пріоритети країн, що розвиваються, – таких як Україна, в тому числі. А це вже загроза. Забезпечення належного навчання та адаптації алгоритмів AI в різних контекстах є частиною вирішення питання глобальної безпеки. Крім того, ще більших успіхів у спробі убезпечити себе ми змогли б досягти, почавши більш активно брати участь у розробці нових технологічних систем ще на їх початковому рівні.  

Підводячи підсумки, найважливіше сьогодні акумулювати увагу держави та суспільства на наступних базових принципах:

  • Критично важливо, щоб люди всіх спеціальностей і вікових категорій були підковані знаннями про сучасні технології.  
  • Критично важливо, щоб люди приймали їх як інструмент вдосконалення своєї життєдіяльності і не боялися при цьому втратити власну значимість.  
  • Критично важливо, щоб над створенням і впровадженням інтелектуальних технологій працювали виключно професіонали.  
  • Штучний інтелект повинен застосовуватися лише за призначенням і бути максимально «прозорим».
  • Штучний інтелект може підвищити ефективність людської праці, але не повинен зазіхати при цьому на гідність людей.  
  • Будь-яка розробка у сфері інтелектуальних технологій повинна працювати виключно на благо людству.  
  • Тільки людина несе відповідальність за будь-яку дію, згенеровану штучним інтелектом.

Юрій Чубатюк, президент групи компаній Everest