На сьогоднішній день, штучний інтелект, у поєднанні з можливостями та вміннями людини, дійсно може перетворити бізнес на універсальний інструмент, заточений на прибуток і розвиток. Але даний шлях не буде позбавлений перешкод. Працюючи з алгоритмами, ми фактично маємо справу з «чорною скринькою». Сучасні досягнення в галузі інтелектуальних розробок демонструють очевидну можливість навчити нейронну мережу чому завгодно. Однак, жоден розробник поки що не зможе гарантувати, до яких рішень AI прийде в результаті впровадження у реальні економічні, політичні та соціальні процеси. Це дуже слизький момент, обговорення якого найчастіше ігнорується. Хоча, насправді, мова йде про цілком явні, а не вигадані загрози.

Важливо розуміти, що без адекватної оцінки ризиків і розробки стратегії пом’якшення ймовірних небажаних наслідків, AI становить загрозу для вже існуючих вразливостей у бізнесі, економічних системах і соціальних структурах. Чіткі рекомендації з цього приводу дуже важливі, особливо для нестабільних країн, де і інвестори, і виробники звикли заощаджувати на оцінці й дослідженнях, впираючись в одну лише розробку.

В результаті, це призводить до того, що багато розробників, черпаючи натхнення у традиційних моделях програмного регулювання, отримують систему AI, яка дає збій. Сама по собі така система – всього-на-всього жертва людської помилки, коли творець переоцінив короткострокові можливості нових технологій, але при цьому недооцінив збитки, яких вони можуть завдати. Однак, така помилка може коштувати всього бізнесу.

Безпека важливіша прибутку

Насправді, ризики й вигоди застосування розумних технологій досі остаточно не вивчені. Це нормальна тенденція у світі науки, якій необхідно достатня кількість часу на дослідження в області інновацій, щоб виключити їх руйнівні можливості. Отже, компаніям, які бажають вдатися до впровадження інтелектуальних розробок, потрібно проявляти особливу обережність у своїх намірах.

Тут існують деякі ключові рекомендації, які могли б допомогти бізнес-середовищу уникнути небажаних наслідків у гонці за технологіями.

  1. Для початку учасникам бізнесу, спільно з політиками та безпосередньо розробниками, необхідно інвестувати в поглиблені дослідження технологій AI – для кращого розуміння й прогнозування всіх аспектів його застосування. Особливу увагу необхідно приділяти питанням, пов’язаним з автоматизацією роботи на всіх рівнях: з огляду на вже існуючі приклади, специфіку сфери застосування, людський капітал і його пріоритети, рівень освіти і заробітних плат, типи формування і розподілу робочих місць, особливості регіональної політики, загальні ключові економічні чинники у країні.
  2. На дослідженнях не можна економити – потрібно навпаки акумулювати зусилля і кошти для підключення широкого спектру профільних фахівців. При правильному підході подібні витрати повинні окупитися. Наприклад, розуміння того, що, замість декількох систем AI, заточених на виконання низькорівневих завдань, вам знадобиться всього одна система AI, яка просто зможе взяти на себе координацію відразу декількох таких процесів, – зіграє на руку підприємцю, який заздалегідь врахує цей момент, прорахувавши всі «за» і «проти».
  3. Однією з базових стратегій, що сприяють запобіганню небажаних наслідків застосування AI в бізнесі і в цілому, є ні що інше як пропаганда. Але не просто пропаганда технологій, а системного підходу до їх розробки і використання.
  4. Будь-яка система AI сьогодні передбачає участь людини, хоча, цілком очевидно, що так буде не завжди. І розуміння того, що навіть в цьому випадку саме людина від самого початку несе повну відповідальність за кожні наступні автономні дії машини, знизить відсоток ризикових результатів у разі алгоритмічних помилок.
  5. У бізнесі особливо важливо розуміти принцип розподілу людської робочої сили і технологічних підходів. Є напрямки і ніші, звідки не можна просто взяти й забрати живий мозок, замінивши його на штучний. Дотримання такого балансу сьогодні для багатьох просунутих компаній є справжньою мукою у прагненні встигнути за інноваціями. А це може поставити під загрозу всі існуючі досягнення на бізнес-арені.

У будь-якому випадку, безпека й осмисленість – важливіші будь-якого прибутку і будь-яких корпоративних жертв, принесених в ім’я ілюзорних інноваційних можливостей. Чому ілюзорних? Тому що, перш ніж бізнес їх отримає, доведеться докласти чимало зусиль, і поки що далеко не всі розуміють, наскільки це може бути складно в українських реаліях.

Остерігатися – не означає відмовлятися

Безумовно, ситуація, що склалася, не є підставою для того, щоб перестати взагалі просувати цю тему і ніяк не сприяти актуалізації технологій штучного інтелекту у країні. Просто підходити до цього потрібно з розумом. Уникаючи необдуманих поспішних впроваджень або, наприклад, централізації й різкого розширення регулювання технологій. Це буде перешкоджати зростанню.
Справа в тому, що вимоги сучасних компаній до AI часто завищені. На фоні цього великі вкладення здійснюються не у вивчення та удосконалення, а у хворобливе бажання закріпити за собою розробку і врегулювати її застосування. Але ж, перш за все, існує необхідність захисту громадських інтересів шляхом вирішення спільних проблем. А це передбачає:

  • розробку керуючих принципів запобігання загрозам і процесів розслідування нещасних випадків, пов’язаних з AI;
  • захист індивідуальної конфіденційності та громадської безпеки;
  • розробку систем із прозорим прийняттям рішень та управління громадським сприйняттям за допомогою ефективної наукової комунікації.

До речі, одним із хороших прикладів вже діючої програми, заточеної на дослідження й запобігання ризикам застосування AI, є мережа експертів і громадян з оцінки науки й технологій ECAST в США. Вона об’єднує бізнес, університети, безпартійні дослідні організації з питань політики і викладачів природничих наук з метою привернути увагу громадян до проблем, що виникають в області науки і техніки, і закликає весь комерційний і некомерційний світ сприяти більш повному інформуванню у прийнятті рішень стосовно інновацій.

Ключові орієнтири для потенційних розробників

Будь-яке просування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, особливо за допомогою грантів, – це безумовний плюс. Але основоположні дослідження зі створення й просування AI повинні, в першу чергу, сприяти розробці керуючих принципів безпеки, вивчення способів навчання співробітників роботі з новими технологіями, заохочення використання прозорих стандартів і контрольних показників роботи будь-якої системи, а також розкриття ключових етичних, правових і соціальних наслідків. Такий підхід буде безпрограшним як для компанії-початківця, так і для лідера ринку.

На Заході найбільш ефективна схема розробки та впровадження AI в комерційному секторі виглядає наступним чином: різні зацікавлені сторони стратегічно співпрацюють і конкурують, підключаючи фінансування, закуповуючи нові технології й наймаючи провідних дослідників. При цьому фінансуючі компанії самі стимулюють співробітництво, об’єднуючи галузеві, академічні та урядові інтереси у передконкурентних дослідженнях.

Усі ці механізми не такі вже й затратні, якщо порівняти їх із вкладеннями, необхідними, наприклад, для комплексної автоматизації виробництва. Вони являють собою недорогі можливості для вивчення цілеспрямованих змін в області AI, що сприяють просуванню конкретних місій.

Крім того, сьогодні є можливість вибудовувати свого роду «мережі» людей і розумних машин, які зможуть діяти колективно з більшою ефективністю і безпекою, ніж просто автономні системи AI.

Український горизонт

Сьогодні, в цілому, бізнес-середовище активно висловлює активність і готовність вдатися до впровадження технологій AI для подальшого розвитку. Більш того, у нас вже практикують чат-ботів, голосове керування, деякі кейси IoT та аналітичні підходи до вирішення бізнес-завдань на базі AI. В числі українських компаній, що пробують «на смак і колір» інновації, – Prom.ua, «ПриватБанк», «Vodafone Україна», «Укрпошта», «Київстар», Competera, SMART business, Advanter Group, SAP, IoT HUB та інші.

Про що говорить статистика?

В цілому рівень активності й готовності до різних впроваджень варіюється в залежності від держави, інвестування, науково-дослідницької культури і загальних показників підготовки кадрів до роботи з інноваційними системами. Але, в будь-якому випадку, бажання приручити штучний інтелект присутнє, і цей процес незворотній. Згідно з оцінкою американських консалтингових агентств, які найбільш активно просувають дослідні роботи у даному напрямку, – це глобальна повсюдна тенденція.

За підрахунками, зокрема, компанії McKinsey Global management consulting, ще в минулому році більше 70% опитаних у всьому світі респондентів бізнес-середовища заявили про свою готовність вдатися до інтелектуальних технологій. Учасники досліджень сміливо вважали, що це однозначно буде сприяти посиленню їх позицій на ринку. З початку 2018 року ця цифра зросла вже до 84%. При цьому 75% керівників вважають, що AI дозволить їм перейти на новий рівень продуктивності та змінить конкурентний ландшафт цілих галузей промисловості у найближчі п’ять років. Західний світ взагалі переконаний у тому, що ключові великі компанії будуть використовувати AI хоча б для того, щоб отримати незаперечне лідерство.

Тобто, по суті, хто б із якою швидкістю не рухався назустріч інноваціям, – ми все одно вже на низькому старті. І тут важливо розуміти, що в подібній «гонці озброєнь» вірогідно дуже складно буде врахувати всі можливі ризикові ситуації й наслідки впроваджуваних технологічних рішень. Прагнення та фінансові можливості мають прирівнюватися як до пріоритетів і готовності вийти з перевагою, так і до готовності зазнати серйозних втрат. Саме тому робота з ризиками важлива навіть на рівні полеміки – це вже крок назустріч розгляду певних дій у даному напрямку.

Всі права захищено.  Жодна частина статті не може бути використана в інтернеті для приватного або публічного використання без обов’язкового активного гіперпосилання на сайт everest.ua