Фото: kyivcity.gov.ua

Катерина Коновець, учениця 11 класу ЗОШ «Слов’янська гімназія» пропонує використовувати червоних каліфорнійських черв’яків (eisenia andrei) для утилізації осадів, які залишаються на полях Бортницької аераційної станції. Проект киянки було презентовано Малою Академією Наук в рамках досліджень в галузі природничих і точних наук.

В даний час проблема утилізації осадів з мулових полів на Бортницькій станції аерації стоїть досить гостро. Площа станції становить 272 га. За наявними даними, щорічна кількість аераційних відходів в Україні становить 8 млн. тонн. Проблему можна вирішити за допомогою дощових черв’яків, які переробляють відходи в цінне добриво. Одним з переваг технології вермикомпостування є те, що процес протікає без участі реагентів. Це робить сировину екологічно безпечною, а саму технологію майже безвідходною. Крім того, вона не вимагає значних капіталовкладень для будівництва та експлуатації обладнання. В процесі вермикомпостування сировина переробляється одночасно хробаками, найпростішими і мікроорганізмами.

В цей час в мулових осадах протікають складні процеси трансформації та мінералізації органічної речовини. Відомо, що вермикомпостування осадів стічних вод знижує вміст в них таких патогенних організмів, як сальмонела, кишкова паличка, бактерії тифу. До того ж воно майже повністю руйнує яйця гельмінтів і з’єднання важких металів.

Крім активного мулу в якості сировини для вермикультури використовують органічні відходи і сміття. За кордоном ця технологія поширена повсюдно, особливо на фермерських господарствах, в яких утримують худобу – червоні каліфорнійські хробаки переробляють гній, це дозволяє використовувати його в якості безпечного і дуже ефективного добрива.

Перевага такого хробака перед іншими видами – його здатність виживати в таких умовах, в яких інші просто не вижили б. Черви нікуди не відповзають з ящиків, в яких їх розводять, живуть при температурі від +4 до +40 градусів Цельсія, та активно працюють при температурі від +15 до +25 градусів. Доведено, що в закритих приміщеннях площею 1 кв.м черви виробляють обсяг біогумусу (добрив), що вдвічі перевищує їх масу. Для отримання якісного корму для каліфорнійських черв’яків до субстрату існують певні вимоги: вологість на рівні 70-80%, рН 6,8-7,2, вміст оксиду заліза не більше 10%, а також відсутність твердих частин (металевих, дерев’яних, каміння, скла). В кислі субстрати додають вапно або товчену яєчну шкаралупу, щоб знизити кислотність грунту.

Технологія вермикомпостування активно застосовується в Італії, Нідерландах, США, а французька компанія Green Frere сконструювала спеціальну установку для цих цілей. Це циліндрична вежа, що складається з 24 пластикових піддонів, встановлених один на одний. Піддони заповнюють відходами та заселяють черв’яками. Весь процес компостування повністю автоматизований. В Україні таку технологію застосовує компанія «Екостайл» з Кропивницького.

Прибутковість від утилізації осадів Бортницької аераційної станції повністю залежить від обсягу переробки активного мулу в біогумус. Перешкодою технології є мала швидкість переробки мулу навіть при використанні великої маси черв’яків.

Автор: Тетяна Козодой


Читайте також:

У Сінгапурі розробили електронну шкіру для протезів і роботів

Neuralink анонсували чіп, що передає розумові команди зовнішнім пристроям

Коментарi